Братаны, вибираясь из дома в выходной день, я понимал, что нужно взять с собой что-то особенное. Мой мозг уже ждал приключений, и я решил осчастливить его небольшой долей кодеина.
Прийдя в себя, я понял, что нужно было делать что-то поинтереснее, чем сидеть дома и просто бахаться на видеоиграх. Меня заманивала ночная жизнь, и я решил отправиться в клуб. Но перед этим, разумеется, нужно было подготовиться.
Так как я предпочитаю интраназальное введение, то позаботился о свежих запасах кодеина. Забрав жмых у своего поставщика, я почувствовал, что этот выходной может стать по-настоящему незабываемым.
Один из моих приятелей, форсил предложить мне метамфетамин, но я решил ограничиться амфетамином на этот раз. Ведь в клубе нужно было держать себя в руках, чтобы не подвести своих братанов.
Когда я пришел в клуб, атмосфера уже играла свои ноты, а громкая музыка пронизывала все мои поры. Я сразу же ринулся на танцпол, несмотря на то, что еще было рано. Ведь я знал, что здесь царит свобода и возможность забыться в ритме и движении.
Вокруг меня были лица, которые также бахали и наслаждались жизнью, словно каждый день был последним. Я включил свою любимую песню, и мои ноги начали двигаться в такт музыки. Ритм пронизывал меня, как адреналин, который я мельком употребил ранее.
И я продолжал танцевать, не считая времени и забывая обо всем. Я вошел в состояние, которое можно описать только одним словом – блаженство.
Клуб был наполнен энергией и беззаботностью. Я был в окружении людей, которые жили на полную катушку и не думали о последствиях. В запотевших стенах клуба каждый из нас был свободен от реальности и забот.
Иногда я отдыхал на VIP-лоджии, наблюдая за толпой, которая продолжала двигаться и бахаться на танцполе. Там я знакомился с новыми людьми, делился своими впечатлениями о мероприятии, и мы вместе погружались в музыку и свет.
Ночь пролетала быстро, и я чувствовал, что нужно воспользоваться последними моментами, чтобы получить максимум удовольствия. Я вернулся на танцпол и продолжил танцевать, словно ничто не могло меня остановить.
А потом настал тот момент, когда музыка стала тише, толпа стала рассеиваться, и я понял, что клуб закрывается. Я вышел на улицу, блин, и вдохнул свежий ночной воздух. Чувство удовлетворения охватило меня, я провел незабываемый выходной.
И, знаете, братаны, несмотря на всю тяжелую фишку этой ночи, я понимал, что моя жизнь не только о наркотиках и клубах. Закрыв старую главу, я понимал, что важно находить баланс и не забывать о реальном мире вокруг.
Мне нужно возвращаться к повседневности, кажется, пора заняться рутинными делами. Но разумно использовать такие выходные время от времени, чтобы дать себе возможность отдохнуть и расслабиться.
Итак, друзья, вперед, проживайте яркую жизнь, наслаждайтесь каждым моментом и помните – мир не за горами, и он тоже полон невероятных впечатлений!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.